До неї на уроки польської мови приходять внучка, бабуся та прабабуся. Коли вона починала з ідеї навчати біженців, ніхто не відмовлявся допомогти. Школа надала клас, друг, графічний дизайнер, робив плакати, інший перекладав їх українською, а діти повісили в маєтку. Прийшло 15 осіб. Почалося з алфавіту.
Початкова школа № 53 у варшавських Бєлянах відкривається по суботах для біженців з України, які бажають вивчати польську мову. Автором і викладачем є Рената Незабітовська-Жерар, яка щоденно працює в Orange, де в основному відповідає за телевізійні приставки.
Повернувшись до школи
– я допомагав як волонтер на вокзалі. Тоді я побачив літнього, заблуканого українця. Він не знав жодного слова польською. Йому не було куди йти і що з собою робити, і він не міг це сформулювати. Його ніхто не розумів. Я подумав, що ви можете допомогти, надавши інструмент для спілкування в новому середовищі – основи польської мови. Я маю досвід викладання польської мови для іноземців, тому я не дуже замислювалася над цим, – згадує вона.
Ще студенткою Рената почала працювати в Інституті для іноземців, викладаючи польську мову, зокрема, Американці, шведи чи французи. Переважно емігранти, які приїхали працювати в компанії чи займалися власним бізнесом. Тому на першому занятті стресу не було, хоча кожне заняття, незважаючи на точний сценарій, є невідомим фактором.
– Щоб викладати, не потрібно знати українську. Наші мови схожі. Іноді допомагає російська. Я пам’ятаю його зі школи, і для наших гостей це часто є основною мовою, якою вони користуються вдома, – сперечається він. – Польську за 3 місяці не вивчити, але основи можна. Вони обов’язково допоможуть у повсякденному житті.
Я хочу повернутися в Україну.
Уроки починалися з алфавіту, тому що деякі знали лише кирилицю. За грант фонду Orange вона придбала підручники та навчальні матеріали. – Нам дивом вдалося отримати «польську мову за 4 тижні для українців». Попит був величезний. Не дивно, – каже.
На уроки приходять переважно жінки. За їхніми дітьми потім доглядають друзі Ренати, вони граються в сусідній кімнаті. – Це дозволяє дорослим зосередитися на навчанні. Розігруємо сценки, придумуємо діалоги та вчимо корисні фрази. Як це буває з мовою, можуть траплятися кумедні ситуації. Хто знає, що овочі – це фрукти по-українськи, запитує він.
– Ми уникаємо розмов про війну та сім’ю. Я пам’ятаю вправу, де ми починали речення словами «Я хочу…», яке потрібно було розвинути. Я почув одну відповідь: «повертайтеся в Україну». Такі моменти стискають вас за горло.
Заняття тривають 2 години і є безкоштовними. План заплановано на кінець червня. Загалом це 30 годин навчання. Останні заняття мають бути в Королівському замку. Один із українських студентів, який вивчає польську мову, працює там охоронцем. Поки невідомо, як це організувати, але ідея є.
– Найбільше я радію, коли отримую інформацію, що хтось із учнів більше не буде відвідувати заняття, бо їде туди, де їм буде краще, – підсумовує волонтер.
***
Зустріч з Ренатою Незабітовською – Джерард – це наступний епізод серіалу, в якому ми представляємо волонтерів та волонтерів Orange Polska, які допомагають нашим друзям з України. Майже 1000 співробітників підтримують понад 130 різноманітних ініціатив, у тому числі завдяки грантам, які фінансує Orange Foundation. Крім того, Orange Foundation профінансував 75 грантів для працівників, які приймають біженців з України у своїх домівках.
Wojtek Jabczyński 
Monika Kulik 
